9.  Цивільне й кримінальне судочинство: доступ всіх верств суспільства до судочинства та ефективне виконання судових рішень

Для створення зони гарантованого доступу до судочинства і задля забезпечення чинності судових рішень і їх виконання Союз мусить передбачити правила щодо юрисдикції, визнання законів і колізій правових норм, а також заходи, які примножували б впевненість і взаємну довіру між країнами-членами. Такі заходи повинні передбачати створення мінімальних процедурних стандартів з перевірки якості правосуддя, зокрема щодо справедливості й поваги до права на захист.

23 Завдання Управління - захист основних прав і свобод фізичних осіб, особливо права на інтимне, сімейне й приватне життя у зв'язку з обробкою особистих даних і вільного обігу цієї інформації. Національне управління з нагляду за обробкою особистих даних провадить свою діяльність на засадах повної незалежності та неупередженості. Управління здійснює нагляд і контроль за законністю використання особистих даних відповідно до Закону № 677/2001. Роботою Управління керує президент, чия посада прирівнюється до посади міністра. Президента Управління призначає Сенат терміном на п'ять років з можливістю переобрання тільки раз. Перед тим, як приступити до виконання обов'язків, президент Управління складає присягу на вірність у присутності парламентаріїв Сенату, http://www.dataprotection.

Цивільна й комерційна правова співпраця - це сфера політика, яка має безпосередній вплив на щоденне життя громадян. Вона може полегшити стягнення боргів у всій Європі, полегшуючи процедури або доступ до судочинства через усталення чітких правил щодо застосування законів у випадках, коли йдеться про перетин кордонів. Комісія вже надала щодо цього низку законодавчих пропозицій. Зараз відбувається напрацювання нового законодавства, що, своєю чергою, потребуватиме попередніх консультацій навколо зеленої книги, відповідного законодавства та юрисдикції у справах із розлученнями (це потрібно для збору думок і пропозицій з урегулювання цих специфічних справ). Наслідком підвищеної мобільності гро­мадян у межах Європейського Союзу стало збільшення числа "інтернаціональних" шлюбів, де чоловік і жінка мають різні на­ціональності, живуть у різних країнах-членах тощо. У випадку, якщо "інтернаціональна" пара вирішує розлучитися, можна застосувати кілька законів.

Зелена книга наводить приклади ситуацій, які можна було б вирішити завдяки європейському регулюванню. Так, прогля­нувши чинне законодавство, фінсько-шведська подружня пара може виявити, що умови для розлучення суттєво змінюються від країни до країни: якби вони вирушили до Ірландії, там їм довелося б провести чотири роки у розлуці, аби переконати суд, що подружжя справді розпалося - ірландські суди застосовують до процедур розлучення ірландське законодавство, яким пе­редбачається власне такий довгий період (порівняно із шістьма місяцями, що їх передбачає шведське й фінське право!). Єв­ропейське регулювання, таким чином, могло б спростити й роз'яснити умови розлучення величезній кількості людей (близь­ко 15% розлучень на рік у Німеччині стосується пар, що складаються з осіб різних національностей).

Щодо кримінального судочинства, то гармонізація та усталення мінімальних стандартів кількох аспектів процедурного пра­ва (таких як ne bis in idem, поводження з доказами або судові рішення in absentia) допомогли б налагодити взаємодовіру й сприяли б взаємному визнанню. ЕШЮЛГ8Т - ключовий чинник налагодження в Європі правової співпраці у кримінальних справах. Створений 2002 року, ЕШЮЛГ8Т працює з відомствами країн-членів над поліпшенням співпраці й координації щодо розслідування й судового розгляду найрізноманітніших справ, які, зокрема, стосуються тероризму, підробки, торгівлі людьми і наркотиками. Члени EURO JUST - високопрофесійна команда старших прокурорів і суддів, делегованих від кожної країни ЄС, - надають експертні знання й швидкий доступ до правових систем їхніх рідних країн. ЕШЮЛГ8Т може з більшою легкістю і точністю визначити моделі правопорушень, аніж це самостійно зробили б національні органи. Він може рекомен­дувати національним правовим органам вжити конкретних заходів та ініціювати розслідування або судовий розгляд. Гро­мадянам потрібно підтримувати роль EUROJUST, а його потенційні можливості мають цілком і повністю використовуватися із застосуванням набутого досвіду й урахуванням майбутніх подій.

Ухвалення національного законодавства

Закон про запобігання й боротьбу з торгівлею людьми і План дій щодо подолання торгівлі людьми ухвалено в грудні 2001 року. У лютому 2003 року було створено міжурядову робочу групу з питань торгівлі людьми. Наприкінці 2003 року Румунський поліцейський інститут із запобігання злочинам і розслідуванням запустив Програму із запобігання й подолання торгівлі дітьми.

У липні 2002 року Румунія та Болгарія підписали протокол про ефективнішу протидію транскордонній організованій злочинності. Інші міжнародні угоди укладено з Албанією, Вірменією і Чеською Республікою. У листопаді 2002 року Румунія ратифікувала Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності і Протоколи проти торгівлі людьми і таємного перевезення мігрантів сушею, морем і повітрям. У травні 2003 року прийнято Угоду про співпрацю з EUROPOL. І нарешті, в грудні 2004 року прийнято Стратегію боротьби з організованою злочинністю, а План дій - у вересні 2005 року. Що стосується протидії тероризму, в листопаді 2002 року Румунія ратифікувала Конвенцію ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму від 1999 року.